Зелені оази проти спеки в Афінах з’являються із запізненням

Нещодавно обраний мер Афін запустив програму висадки 5000 дерев щорічно для боротьби з екстремальною спекою, але експерти стверджують, що ці заходи запізнилися на десятиліття.

Перші кроки до зеленішої столиці

В афінському районі Кіпселі в парку Алепотрипа з’явився перший “мікро-ліс” – частина ініціативи мера Харіса Дукаса. Програма передбачає висадку 5000 дерев щорічно в місті, де температура регулярно перевищує 40°C. Однак для дозрівання цих саджанців потрібно близько десяти років.

“Їх занадто мало і занадто пізно”, – критикує Катерина Христофоракі, архітектор Афінського національного технічного університету. Останнє масштабне оновлення міста відбулося перед Олімпіадою 2004 року, коли пріоритет надавався спортивній інфраструктурі, а не озелененню.

Проблема “міського теплового острова”

Афіни стикаються з критичною проблемою “міського теплового острова”. За даними ОЕСР, на одного мешканця припадає лише 0,96 м2 зелених насаджень при рекомендації ВООЗ мінімум 9 м?. Центральна частина Афін є другим найщільніше населеним районом Європи після Парижа.

“Афіни розташовані так, що з трьох боків їх оточують гори. Це означає, що ми, по суті, перебуваємо в киплячому чайнику”, – пояснює Івона Куйда, місцева мешканка з Польщі. Рекордна спека 2021 року досягла 45°C, а липень 2023 став найспекотнішим з 1863 року.

Втрачені можливості та критика експертів

Нікос Хрісогелос, заступник мера з питань клімату, визнає: “Починаючи з 2000 року, ми могли зробити набагато більше, тому що знали масштаб проблеми”. Місто втратило 60% навколишніх лісів через пожежі останніх років, а висотні будівлі на узбережжі блокують охолоджуючий морський бриз.

Ахіллеас Плітарас з WWF радикальніше оцінює ситуацію: “Справа не в тому, що Афіни запізнилися на потяг. Ми навіть ніколи не будували рейок для потяга”. Він пропонує створення “широких зелених коридорів” і навіть знесення цілих кварталів.

Бюджетні виклики та амбітні цілі

План мера Дукаса включає висадку 25 000 дерев до 2028 року, що має знизити температуру на 3-5°C. Встановлення датчиків температури забезпечить моніторинг у реальному часі. Для досягнення вуглецевої нейтральності до 2030 року потрібно близько 6,5 мільярдів євро з фондів ЄС та приватних інвестицій.

“Це вимагає політичної волі та складних рішень”, – підкреслює Плітарас, додаючи, що Афінам бракує “культури співпраці”. Тим часом мешканці адаптуються власними методами: працюють лише вранці та ввечері, уникаючи спеки в кондиційованих приміщеннях.

“Нам не вистачає зелені, не вистачає кисню. Я думаю, що з кожним роком ситуація буде погіршуватися”, – підсумовує Куйда, відображаючи тривогу мільйонів афінян перед майбутніми кліматичними викликами.