Жителі Леванту полювали на лисиць не лише заради хутра

Дослідження знахідок із поселення Ахіуд, яке датується епохою докерамічного неоліту, показали, що стародавні мешканці Леванту використовували дрібних хижаків, таких як лисиці та дикі кішки, не лише заради хутра, але й заради м’яса.

Аналіз 1244 решток тварин, знайдених на пам’ятці, виявив значну кількість кісток газелей (32% знахідок) та дрібних хижаків, серед яких звичайні лисиці становили 12%. На кістках цих тварин зафіксовано сліди термічної обробки й порізи, що свідчать про використання їх як джерела м’яса. Понад половина пошкоджень на кістках лисиць пов’язана з розчленуванням тушок, а не зі зняттям шкур.

Ці знахідки вказують на адаптацію стародавніх людей до змін у навколишньому середовищі наприкінці епіпалеоліту — початку неоліту. Через скорочення великих видів дичини, таких як олені, вони все більше орієнтувалися на дрібних копитних і хижаків. Це демонструє зміну підходів у полюванні, яка відповідала переходу до осілого способу життя та формування ранніх землеробських спільнот.

Цікаво, що сліди полювання на дрібних хижаків були знайдені і на інших пам’ятках Леванту, таких як Кебара та Айн-Маллаха, підтверджуючи широке використання ресурсів регіону в різні періоди неоліту.

Схожі новини:

1. Жителі середньовічної Португалії обробили домашніх кішок заради хутра: Археологи виявили кістки кішок із порізами в середньовічних ямах в Алмаді, що свідчить про використання котячого хутра у XII-XIII століттях.
2. На Алясці знайдені докази приручення вовків у плейстоцені: Археологи виявили найдавніші свідчення одомашнення собак на Аравійському півострові, де в гробниці, датованій 4200-4000 роками до н.е., знайдено останки приручених вовків або собак.