Життя в темряві? Радіація може годувати бактерій на Марсі!

Космічне випромінювання може забезпечувати енергію для життя під поверхнею планет, змінюючи наші уявлення про межі придатності до існування життя у Сонячній системі.

Чи може життя процвітати під поверхнею Марса або крижаних супутників без сонячного світла? Нові дослідження припускають, що космічні промені з космосу можуть забезпечити достатньо енергії для підтримки мікроскопічних організмів під землею. Автор: Дімітра Атрі, EMM/EXI/NYUAD/CASS

Нове дослідження на чолі з професором Дімітрою Атрі з Нью-Йоркського університету в Абу-Дабі доводить, що космічні промені здатні генерувати достатньо енергії для мікробного метаболізму навіть у повній темряві. У процесі, відомому як радіоліз, частинки високої енергії розщеплюють молекули води, вивільняючи електрони. “Ці вільні електрони можуть використовуватись бактеріями як джерело енергії”, — пояснює Атрі.

Це відкриття запроваджує нове поняття — “радіолітична зона придатності для життя” — простір під поверхнею, де вода і космічне випромінювання співіснують, створюючи умови для життя. “Замість того, щоб шукати лише теплі планети з сонячним світлом, ми тепер можемо розглядати темні і холодні місця, якщо там є трохи води”, — зазначає Атрі.

Дослідження вказує на Енцелад, супутник Сатурна, як найперспективніше місце для підтримки такого життя, за ним ідуть Марс і Європа — супутник Юпітера. Моделювання показало, що радіоліз на цих об’єктах може створювати достатній потік енергії, щоб підтримувати мікробні форми життя, схожі на ті, що існують у глибинах Землі.

Ці висновки кидають виклик традиційній моделі так званої “зони Золотоволоски”, зосередженої на поверхневій воді. Радіолітична зона розширює наш погляд на потенційні середовища життя в Сонячній системі і за її межами. “Життя може бути здатне вижити в більшій кількості місць, ніж ми коли-небудь уявляли”, — підсумовує Атрі.

Отримані результати пропонують нові орієнтири для майбутніх місій. Замість зосередження виключно на поверхневих пошуках, дослідники пропонують спрямувати інструменти вглиб планетарних оболонок, шукаючи ознаки хімічної енергії, створеної космічними променями. Це може змінити саме визначення життя у Всесвіті.