Зонд NASA відкрив бар’єр, що змінює розуміння Сонця

Сонячний зонд NASA Parker уперше зафіксував “бар’єр спіральності” у сонячному вітрі, відкриваючи нові горизонти в дослідженні нагрівання сонячної корони та прискорення плазми.

Цей бар’єр — унікальна турбулентна структура, яка, за словами дослідників, перешкоджає ефективному каскаду енергії в маломасштабні структури. Внаслідок цього енергія не встигає повністю розсіятися, і процес нагрівання плазми відбувається інакше, ніж передбачалося. Саме така поведінка пояснює парадоксально високі температури корони та нетипову теплову асиметрію протонів і електронів. “Цей результат дуже цікавий… ми можемо пояснити властивості сонячного вітру, які раніше були непоясненими”, — зазначив Джек Макінтайр.

Зонд Parker, який пролетів крізь сонячну атмосферу на рекордній відстані, надав безпрецедентно точні дані про динаміку плазми. У середовищі, де майже відсутні зіткнення частинок, ці дані стали основою для перевірки гіпотез про турбулентну дисипацію — перетворення механічної енергії у тепло. Завдяки цьому вдалося експериментально підтвердити існування бар’єру, раніше лише теоретично передбаченого. “Ця робота важлива… вона дає відповіді на деякі давні питання про нагрівання корони”, — підкреслив Крістофер Чен.

Бар’єр формується, коли магнітне поле стає домінуючим щодо плазмового тиску, а хвилі, що утворюють турбулентність, поширюються з дисбалансом. Саме ці умови часто трапляються поблизу Сонця, де й здійснюються спостереження зонда. Дослідники наголошують, що бар’єр може бути не поодиноким феноменом, а звичайною рисою сонячного вітру. Це змінює уявлення про механізми взаємодії енергії у всій геліосфері.

Результати мають і ширший науковий вплив: схожі беззіткновенні плазми існують в інших частинах Всесвіту. Їх вивчення дозволить перенести знання із сонячної фізики на галактичні та міжгалактичні масштаби. “Це також може мати важливі наслідки для інших систем в астрофізиці”, — зауважив Макінтайр. Таким чином, відкриття Parker Solar Probe допомагає не лише пояснити складні процеси в атмосфері Сонця, а й поглибити розуміння фундаментальних законів, що керують енергетикою космосу.