Багато фейків присвячене ситуації на фронті.
Чим менше залишається до річниці повномасштабного вторгнення рф на територію України, тим більше в мережі з’являється фейків, які стосуються ситуації на фронті та українських військових.
Фейки про російський наступ
Центр протидії дезінформації застерігає, що окремі медіа розгорнули дезінформаційну кампанію щодо концентрації збройних сил рф на прикордонних з Україною територіях та одночасного відведення підрозділів ЗСУ з окремих ділянок фронту.
“На кордоні з Сумською областю зосереджено 10 тисяч російських військових. Це найбільша концентрація, яка тут колись була», – видання «The Times». «ЗСУ готуються до втечі з Херсона. Очевидці повідомляють про ознаки відходу українських військ із міста», – російські ЗМІ. Застерігаємо! Жодне з цих повідомлень не відповідає дійсності!”, – зазначають у Центрі протидії дезінформації.
Повідомлення видання «The Times» про зосередження російських військових в прикордонні було майже одразу спростовано Сумською ОВА.
“Станом на сьогоднішній день, за інформацією військових, ударне угруповання ворога на кордоні із Сумщиною не зафіксовано”, — йдеться у повідомленні Сумської ОВА.
Щодо «новини» про «відступ ЗСУ з Херсона», то це фейк, який не має ніякого підґрунтя. Подібні кампанії направлені виключно на нагнітання панічних настроїв серед цивільного населення та українських військових.
Раніше російська пропаганда поширювала фейки, що нібито представники української влади виїхали з міста Куп’янськ Харківської області. Але це також було фейком.
Черговий фейк про військових
Проросійські телеграм-канали поширюють рапорт, який ніби видав т.в.о. командира медичної роти 77-ї окремої аеромобільної бригади (в/ч 4355). У ньому йдеться про великі втрати в людських та технічних ресурсах. Через це військові не можуть продовжувати евакуацію та допомогти пораненим, а тому просять надати їм відповідну техніку та ресурси.
Але видання VoxCheck вважає рапорт фейковим.
У документі допустили низку помилок: це вказує на те, що рапорт підробили.
По-перше, у рапорті допустили помилку у прізвищі командувача оперативного командування «Схід» генерал-майора Олега Мікаца.
У документі прізвище написане «Микац» — так прізвище пишеться російською мовою.
По-друге, внизу документа видно штамп з номером військової частини. Він не належить в/ч А4355. На штампі є чотиризначне число: можна розгледіти цифри 1, 3 та 4. Хоча рапорт написаний від імені т.в.о медичної роти в/ч А4355 і повинен мати штамп цієї частини.
Привертає увагу також і абревіатура «тво». Згідно з наказом «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», у скороченнях «в.о.» та «т.в.о.» пишеться кожна буква через крапку. Написання «во» та «тво» є неправильним.
Маніпуляція про лікування військових
Низка кремлівських ресурсів заявляють про те, що в Україні нібито «не виділяють жодної копійки для лікування посттравматичного синдрому», «масово поширеного» серед військовослужбовців ЗСУ. Джерелом такого твердження нібито виступає видання The Economist, яке написало про це статтю.
Йдеться про статтю «Тисячі українських солдатів страждають через ПТСР», опубліковану у The Economist. Статтю присвячено функціонуванню одного з реабілітаційних центрів для військових, розташованого на Харківщині. У статті йдеться про те, що центр допомагає впоратися з посттравматичним стресовим розладом, і туди активно звертаються українські бійці, які приїжджають безпосередньо з театру бойових дій. Також повідомляється, що все це є «новим» для України, оскільки до 2014 року надання психологічної допомоги військовим практично не здійснювалося, а роль психологів зводилася не до підтримки, а до покарання за невиконання наказів. Але після 2014 року ситуація почала змінюватися, зросла кількість психологів в армії, а солдатам на тренінгах пояснюють, що їм не слід соромитися своїх емоцій.
Інформація про те, що в Україні не фінансується лікування ПТСР у військовослужбовців не відповідає дійсності, підкреслює видання “Стоп фейк”.
Згідно з українським законодавством військовослужбовці, ветерани, члени їхніх родин та ціла низка осіб, визначених законом, мають право на безоплатну психологічну реабілітацію. Підставою для надання послуг психологічної реабілітації є направлення лікаря та особисте звернення одержувача послуг.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» встановлює, що держава забезпечує безоплатну психологічну допомогу солдатам, а психологічна допомога організовується психологічними службами військових частин або, у разі потреби, у військово-медичних закладах охорони здоров’я. Постановою Кабміну про порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо психологічної реабілітації зазначається, що бюджетні кошти насамперед спрямовуються на «відшкодування вартості проведених заходів із психологічної реабілітації одержувачів послуг».
У бюджеті на 2023 рік передбачено 540 мільйонів гривень на виконання програм Мінветеранів щодо надання послуг із психологічної реабілітації військових та членів їхніх родин. Минулого року на цю програму було передбачено 277 мільйонів гривень.
Також з ініціативи Міністерства у справах ветеранів України механізм надання психологічної допомоги військовим намагаються максимально спростити — з літа 2022 року в країні формується реєстр тих, хто здатний надавати послуги з психологічної реабілітації, щоб ветерани та члени їхніх сімей могли звернутися до найближчої доступної установи за отриманням допомоги.
З 2019 року допомогу отримали 19 тисяч військових.
Тактика “Багаторазові повторення”
Фактчекери видання “Детектор медіа” розповідають про тактику роспропаганди.
Багаторазові повторення — одна з ключових тактик російської пропаганди. Ідею (тезу, лозунг) повторюють безліч разів у різних джерелах інформації допоки вона не сприймається як правда. Для поширення ідеї використовують телебачення, радіо, кінематограф, шоубізнес, літературу, освіту тощо.
До прикладу, у 2014 році після окупації Кримського півострова росіяни почали використовувати лозунг «Крим наш!». Він лунав всюди: в офіційних заявах російських чиновників, у медіа, у висловлюваннях відомих росіян, у гумористичних програмах тощо. Для закріплення ідеї, російський пропагандист Андрій Кондрашов зняв кількагодинний нібито документальний фільм — реконструкцію подій «Крим. Шлях до батьківщини» (тобто «повернення» до росії). Через багаторазове повторення лозунгу, у вигляді хештегу для соцмереж виник новий варіант його написання — «Кримнаш». У російськомовній версії вікіпедії таку трансформацію називають «неологізмом російської мови», який нібито навіть визнали «словом року». Росіянам нескінченно повторювали ідею, що тимчасово окупований Крим нібито належить росії. Саме тому вони сприймають це як істину, попри те, що жодна демократична держава світу не визнала приєднання півострова до росії.
Ще один приклад багаторазового повторення — поширення російського наративу «в Україні до влади прийшли нацисти/фашисти — українців треба рятувати». З 2013 року, від початку Революції Гідності, російська пропаганда почала називати демократичні процеси в Україні «держпереворотом», «захопленням влади», владу — «хунтою», «київським режимом». Також в інфопросторі почали просувати меседжі про українських «націоналістів», «нацистів», «бандерівців». Тобто пропагандисти поєднали тактику підміни понять із багаторазовим повторенням й закріпили вигадані меседжі як правдиві.
