Давня традиція чи залякування? Археологи розкрили культ обезголовлення

Європейські археологи дослідили походження відрубаних голів, знайдених на двох археологічних пам’ятках Піренейського півострова, і виявили, що ця культова практика залізного віку мала різне призначення – від вшанування шанованих місцевих жителів до демонстрації військової переваги над ворогами, залежно від контексту та конкретного поселення.

Жителі Піренейського півострова залізного віку практикували вражаючий звичай. Вони відрубували людські голови і виставляли їх на огляд. Іноді в черепи забивали масивні цвяхи, що додавало видовищності цій практиці.

Шановані члени громади чи переможені вороги?

Археологи тривалий час сперечалися щодо призначення цього ритуалу. Існувало дві основні гіпотези: демонстрація голів шанованих членів громади або використання військових трофеїв для залякування. Нове дослідження пропонує несподіваний висновок – обидва припущення можуть бути правильними.

“Ми виходили з того, що якщо [відрубані голови] були військовими трофеями, то вони не походять з проаналізованих місць, тоді як якщо це були шановані особи, то вони, швидше за все, були б місцевими,” – пояснив Рубен де ла Фуенте-Сеоане, археолог з Автономного університету Барселони та головний автор дослідження, опублікованого 13 лютого в Journal of Archaeological Science: Reports.

Команда дослідників провела ізотопний аналіз семи відрубаних голів. Ці знахідки походять з двох археологічних пам’яток у сучасній Іспанії: поселення Пуїг Кастеллар та міста Улластрет на північно-східному узбережжі Піренейського півострова.

Різні місця – різні традиції

Результати аналізу виявили цікаву закономірність. У поселенні Пуїг Кастеллар три з чотирьох досліджених голів, ймовірно, належали не місцевим жителям. Вони були розміщені біля внутрішньої сторони захисної стіни, поблизу головного входу до поселення.

Таке розташування вказує на бажання зробити ці останки максимально помітними для всіх, хто входив до поселення. Дослідники вважають, що ці голови демонструвалися як військові трофеї для залякування як зовнішніх, так і внутрішніх ворогів.

Зовсім інша картина спостерігалася в Улластреті. “Відрубані голови з Улластрета виявили суміш місцевого і немісцевого походження,” – продовжує Фуенте-Сеоане у своїй заяві. Дві з трьох голів, ймовірно, належали місцевим жителям і були знайдені на міській вулиці.

Дослідники припускають, що ці голови могли висіти на стінах або дверях будинків. Це свідчить про те, що вони належали важливим членам громади, яких вшановували після смерті. Третя голова, навпаки, належала чужинцю і була знайдена в спеціальній ямі – вірогідному місці зберігання голів ворогів.

Складніша, ніж вважалося раніше

“Практика [демонстрації] відрубаних голів застосовувалася по-різному на кожному місці, що, схоже, виключає однорідне символічне вираження,” – зазначає Фуенте-Сеоане. Це означає, що поховальна традиція обезголовлення була значно складнішою, ніж вважали раніше дослідники.

Обидві археологічні пам’ятки, Пуїг Кастеллар та Улластрет, були покинуті між кінцем третього та початком другого століття до нашої ери. Це відбулося, ймовірно, внаслідок римського вторгнення на Піренейський півострів. Після цього вторгнення локальні культурні традиції поступово зникли.

Це дослідження має особливе значення для розуміння іберійської культури залізного віку. Вона залишила після себе обмежені археологічні свідчення про суспільну організацію. Кожна нова знахідка суттєво доповнює наші знання про життя людей того часу.

Науковці підкреслюють необхідність додаткових досліджень для повнішого розуміння цієї традиції. Майбутні розкопки та аналізи можуть розкрити більше деталей про символічне значення відрубаних голів у різних громадах Піренейського півострова залізного віку.