Зомбі-пожежі в Арктиці можуть прискорити потепління

Збільшення масштабів пожеж у північних регіонах може радикально змінити кліматичну траєкторію планети.

Ескалація ризику: Північні пожежі й зміна клімату

Останні роки демонструють безпрецедентну активність пожеж у бореальних та арктичних регіонах, таких як Канада, Сибір і Скандинавія. Ці території, що раніше не вважалися вразливими, стають новими епіцентрами вогню через “полярне посилення” — прискорене потепління у приполярних широтах. “Пожежі просуваються далі на північ і досягають Арктики”, — зазначають Апостолос Вулгаракіс і Дімітра Тарасі. Це призводить до спалювання не лише рослинності, а й торфовищ — ґрунтів, які накопичують вуглець протягом тисячоліть.

Торф’яні пожежі: прихована загроза атмосфери

Торф’яні болота займають лише 3% суші, але зберігають близько 25% всього ґрунтового вуглецю. Коли вони загоряються, вивільняється “викопний вуглець”, який прискорює глобальне потепління. Ці пожежі можуть тліти під землею всю зиму, відомі як “зомбі-пожежі”. Якщо торфовища перетворяться з поглиначів вуглецю на джерела викидів, це запустить цикл кліматичного зворотного зв’язку, що може вийти з-під контролю. Усе це створює ризик для глобального клімату, який ще не повністю усвідомлено або змодельовано.

Короткострокові наслідки: забруднення і погода

Дим від пожеж містить аерозолі, що погіршують якість повітря та здоров’я населення, викликаючи респіраторні і психоемоційні розлади. Ці частинки також впливають на атмосферу, змінюючи утворення хмар і розподіл сонячного світла. У дослідженні 2023 року виявлено, що пожежі в Канаді знизили температуру до -5,5°C локально і до -2,5°C у віддалених регіонах. “Аерозолі призвели до зниження температури приземного шару повітря на всю північну півкулю”, — зазначають автори. Це порушує метеопрогнози, які критично важливі для сільського господарства, транспорту й охорони здоров’я.

Прогалини у моделях: чому важливо враховувати торф’яні пожежі

Більшість кліматичних моделей не враховують торф’яні пожежі, що робить прогнози менш точними. Зараз науковці, зокрема в Технічному університеті Криту, працюють над моделями, які інтегрують дослідження тління торфу. Співпраця з Hazelab та Leverhulme Centre for Wildfires допомагає змоделювати реальні механізми займання. Інтеграція цих даних у Моделі Систем Землі (МСЗ) може революціонізувати кліматичне прогнозування, підвищуючи точність не лише глобальних, а й регіональних оцінок, зокрема щодо танення льодовиків і опадів.

У відповідь на мегапожежі: глобальний виклик

Світ увійшов у нову еру — час “мегапожеж”, які мають безпрецедентні масштаби і наслідки. Приклад Канади 2023 року, коли мільйони гектарів згоріли, а сотні тисяч людей евакуювалися, став тривожним сигналом. “Безпрецедентна кількість диму накрила частини Північної Америки небезпечним повітрям”, — наголошують автори. Подібні події лише зростатимуть за умов потепління. Тому вивчення динаміки північних пожеж стає не лише науковим завданням, а й моральною необхідністю, що вимагає глобальної координації і термінових рішень.