Одностатева сексуальна поведінка серед приматів виявляється не випадковістю, а еволюційною стратегією, що може підвищувати виживання й репродуктивний успіх у складних умовах.
Широкий порівняльний аналіз показує, що одностатева поведінка поширена серед мавп і людиноподібних мавп та має чіткий зв’язок із соціальною структурою й середовищем існування. Дослідження аналізує, чому рівень такої поведінки суттєво різниться між видами. Результати кидають виклик уявленню, що вона є «неадаптивною», тобто такою, що не сприяє еволюційному успіху.
Одностатева поведінка зафіксована щонайменше у 1500 видів тварин, від комах до ссавців. Серед приматів вона особливо добре задокументована. У колонії макак-резусів на острові Кайо-Сантьяго близько 75 % самців демонструють таку поведінку. Це свідчить, що явище є звичайною частиною біологічної реальності, а не винятком.
Тривалий час існувала ідея так званого «дарвінівського парадоксу», згідно з якою одностатева сексуальна поведінка нібито не повинна зберігатися еволюцією. Адже вона прямо не веде до розмноження. Пропонувалися альтернативні пояснення, зокрема «помилкова ідентифікація статі» або побічний ефект відбору інших ознак. Проте ці гіпотези погано узгоджуються з поведінкою високоінтелектуальних тварин.
Команда Вінсента Саволайнена з Імперського коледжу Лондона проаналізувала дані щодо 59 видів приматів. Вчені порівняли частоту одностатевої поведінки з екологічними та соціальними факторами. Виявилося, що така поведінка частіше зустрічається в сухих, ресурсно бідних або небезпечних середовищах, а також у складних соціальних системах.
«Одностатева поведінка може бути своєрідною соціальною валютою», пояснює Саволайнен. Вона допомагає формувати коаліції, знижувати напруження та зміцнювати зв’язки. У стресових умовах згуртованість групи може безпосередньо впливати на виживання. Саме тому така поведінка може бути вигідною.
Членкиня команди Хлоя Коксшелл зазначає, що «вона може сприяти співпраці та стабільності соціальних відносин». Водночас дослідники наголошують: щоб остаточно довести адаптивність, необхідно показати зв’язок із підвищеною репродуктивною успішністю. Такі дослідження наразі тривають.
Хоча остаточних доказів ще немає, результати вже змінюють підхід до теми. Одностатева поведінка може бути не еволюційною аномалією, а частиною механізмів виживання. Для людей ці висновки не мають моральних наслідків. Дослідники підкреслюють, що поведінку не можна оцінювати з точки зору «природності» чи «неприродності».
Втім, є певна іронія в тому, що в контексті «виживання найпристосованіших» наука змушує переглянути уявлення про те, хто саме є найпристосованішим.
#Вчені #зясували #користь #одностатевих #звязків #для #приматів
Source link
