Генетика тріски змінилась через масовий вилов

Результати новітнього дослідження доводять, що надмірний вилов тріски в Балтійському морі призвів до її еволюційного зменшення — як за розмірами, так і на рівні ДНК.

Колись тріска сягала довжини понад метр, становлячи основу рибної промисловості разом з оселедцем. Сьогодні середня доросла особина тріски — вдвічі менша, що є прямим наслідком людської діяльності. З 2019 року через виснаження популяції введена повна заборона на промисловий вилов. Науковці з GEOMAR довели: тривалий вилов та зміни довкілля спровокували генетичну трансформацію виду.

«Селективна надмірна експлуатація змінила геном східнобалтійської тріски», — наголошує д-р Кві Янг Хан, перша авторка дослідження. Дослідники виявили зміни у генетичних варіантах, пов’язаних з ростом тіла: деякі з них стали частішими, інші — зникли. Особливу увагу привернула хромосомна інверсія, яка демонструє спрямовану адаптацію до антропогенних факторів. Це — яскравий доказ еволюційного тиску, зумовленого інтенсивним рибальством.

Науковці проаналізували отоліти — вушні камені трісок, що зберігають річні кільця росту — за період з 1996 по 2019 рік. Використавши ДНК-секвенування, вони відтворили генетичну динаміку риб за 25 років. Виявлено, що швидкоростучі особини зникли, а тріска, яка швидко дозріває при менших розмірах, вижила. «Коли великі особини систематично зникають, перевага переходить до дрібніших, які швидко досягають зрілості», — пояснює проф. Торстен Ройш.

Цей еволюційний зсув має глибокі наслідки. Втрата генів, відповідальних за швидкий ріст, знижує адаптивний потенціал виду. Тріска не лише дрібніша, але й менш плодюча. «Відновлення може тривати десятиліттями або не відбутися взагалі», — зазначає Ройш. Навіть за умов заборони вилову тріска не демонструє ознак зростання розмірів.

Робота GEOMAR підкреслює необхідність довгострокового управління рибальством. «Наші результати доводять вплив людини на геном дикої природи», — резюмує д-р Хан. Вони наголошують: збереження біорізноманіття — це також питання збереження генетичних ресурсів, а не лише ринкової вигоди.