Інтерес новообраного президента Дональда Трампа до Гренландії не є випадковим чи несподіваним. Проте спосіб, у який він його висловлює, більше схожий на шоу-бізнес, аніж на дипломатичну майстерність.
Під час першого терміну Трампа (2017–2021) йому, очевидно, розповіли про суперництво великих держав в Арктиці. У 2019 році він раптово виявив інтерес до купівлі Гренландії, і мотивом цього страху було посилення впливу Китаю. Ідею висміяли та категорично відхилили як автономний уряд Гренландії, так і уряд Данії.
У 2025 році Трамп не лише повторив цю ідею, але й натякнув на використання сили для досягнення своєї мети. Це, в кращому випадку, є незграбним підходом до арктичної геополітики, а в гіршому — прямою загрозою єдності Заходу та ліберальним принципам.
Стратегічна роль Гренландії
Гренландія є країною, але не незалежною державою. Історично поселення вікінгів на острові належали Норвегії, а з 1380 року — Данії-Норвегії. Після здобуття незалежності Норвегією у 1814 році Гренландія залишилася під контролем Данії.
Сьогодні Гренландія є частиною Королівства Данія, але має широку автономію, що дозволяє їй ухвалювати рішення в багатьох сферах політики без втручання Копенгагена. Наприклад, у 1985 році Гренландія вийшла з ЄС, тоді як Данія залишилася членом Союзу.
Гренландія також важлива для США. Географічно острів є частиною Північноамериканського континенту та має ключове значення для оборони регіону. З 1951 року на острові діє американська військова база Пітуффік, яка відіграє центральну роль у моніторингу ракетної та космічної активності.
Раніше ми писали про секретний проект США в Гренландії –Крижаний черв’як (Project Iceworm)
США і Арктика
Інтерес Трампа до Гренландії пов’язаний із зростанням інтересу США до Арктики. У перший термін Трампа екологічні проблеми та співпраця у північних широтах відійшли на другий план. Замість цього адміністрація Трампа зосередилася на необхідності зупинити експансію Росії та Китаю в Арктиці.
Історично американська присутність в Арктиці, особливо на півночі Аляски, була недостатньою. Ця слабкість дозволила Трампу виглядати рішучим, підкреслюючи свій принцип «Америка передусім». Після вторгнення Росії в Україну у 2022 році США представили нову стратегію безпеки в Арктиці, зосереджену насамперед на Китаї.
Купівля та продаж територій
Гренландія стала пішаками в грі арктичної геополітики. Однак її стратегічна та економічна цінність у межах американської геополітики не повинна переоцінюватися. США не потрібно «володіти» островом, щоб інвестувати в критично важливі ресурси чи використовувати військові бази.
Попри заяви про наявність значних економічних і політичних інтересів у регіоні, підхід Трампа викликав лише обурення в Копенгагені та Нууку.
Чого хоче сама Гренландія?
З точки зору Гренландії, на перший план виходять інші питання. Мрія про незалежність живе, але викликає численні виклики: як покривати бюджетний дефіцит та забезпечувати оборону? Втручання США у внутрішні справи Гренландії лише посилює напруженість.
Навряд чи Гренландія стане частиною США. Однак у разі здобуття незалежності тісніша співпраця з Канадою та США може стати природним розвитком подій.
Проблеми дипломатії Трампа
Підхід Трампа до міжнародної політики, зокрема до Гренландії, підриває відносини з Данією — ключовим союзником США в НАТО та ЄС. Натяки на економічні санкції чи військовий тиск можуть серйозно нашкодити західній єдності.
Міжнародні відносини вимагають дипломатії та стратегічного підходу, а не агресивної риторики. Трамп, натомість, грає у свою гру непередбачуваності, яка може призвести до чотирьох років нестабільності на міжнародній арені.
