Хімічне вивітрювання Гондвани спричинило морське вимирання

Дослідження показують, що хімічне вивітрювання та рух тектонічних плит під час розпаду суперконтиненту Гондвана відіграли ключову роль у виникненні океанських аноксичних подій, які призвели до масового вимирання морських екосистем у мезозойську еру.

Мезозойська ера, період геологічної історії Землі, що тривав від 252 до 66 мільйонів років тому, характеризувалася тепличними умовами з теплим кліматом і відсутністю полярних льодовиків, що сприяло розвитку багатої біоти. Однак, ці сприятливі умови були порушені низкою катастрофічних подій, відомих як океанські аноксичні події – періоди глобального дефіциту кисню в океанах. Ці події, які тривали від одного до двох мільйонів років, супроводжувалися масовим вимиранням морських видів через токсичні умови в океанах, де вода насичувалася сульфідами та ставала непридатною для життя більшості морських організмів.

Згідно з дослідженнями, причиною цих подій було хімічне вивітрювання, тобто руйнування континентів і океанського дна, яке викликало інтенсивний кругообіг поживних речовин у Світовому океані. Це вивітрювання було спричинене активним тектонічним рухом та вулканічною активністю, що супроводжували розпад Гондвани – суперконтиненту, який існував у мезозої та розпався приблизно 180 мільйонів років тому. Вивільнення великої кількості діоксиду вуглецю (CO2) в атмосферу внаслідок вулканізму підвищило глобальні температури та посилило хімічне вивітрювання, яке, в свою чергу, спричинило підвищене надходження фосфору до океанів.

Фосфор, що є важливим елементом для зростання морської біомаси, викликав вибухове розмноження фітопланктону та інших морських організмів. Це призвело до масового накопичення органіки на дні океанів, що, поглинаючи кисень, створювало “мертві зони” – області без кисню, де життя ставало неможливим. Такі умови повторювалися протягом кількох мільйонів років, що призводило до постійного вимирання морських видів і зміни складу морських екосистем.

Наукова стаття, опублікована в журналі Nature Geoscience, підтверджує ці висновки, використовуючи дані реконструкцій тектонічної активності, тектоніко-геохімічного аналізу та глобального біогеохімічного моделювання. Дослідники встановили, що піки хімічного вивітрювання збіглися у часі з епізодами океанських аноксичних подій, підтверджуючи, що ці процеси були тісно пов’язані.

Таким чином, рух тектонічних плит і хімічне вивітрювання під час розпаду Гондвани не лише змінили геологічний ландшафт Землі, але й спричинили глобальні екологічні катастрофи, наслідки яких ми відчуваємо й досі. Осадові породи того часу, збагачені органічними речовинами, стали основним джерелом сучасних резервуарів нафти та газу.