історія начальника юрвідділу SOS Credit

Лайфхаки

Цьогорічна Премія PaySpace Magazine Awards 2022 включала номінацію «Незламний фінтех». В її рамках ми розповідаємо історії людей – учасників фінансового фронту, які не просто сумлінно виконують свою роботу, але й допомагають ЗСУ, волонтерять і не здаються, бо незламні!

SOS Credit

SOS Credit Фото: rating-mfo.com

Сьогодні ми розповімо історію Максима Ткаченка, начальника юридичного відділу компанії SOS Credit.

Допомагати людям, які постраждали від війни, Максим почав ще значно раніше, ніж стартував повномасштабний наступ окупантів, а саме — у 2015 році. Тоді росіяни окупували частину Донецької і Луганської областей.

«Тоді моя мама працювала в Укрпошті, і виникла складна ситуація. Малозабезпечених дітей, у яких були лише матір або лише батько, Укрпошта тоді відправила до дитячого табору відпочинку, що у Бердянську, щоб вони не бачили війни, сподіваючись, що вона закінчиться дуже швидко. Але війна не думала завершуватися, тому через деякий час дітей потрібно було відвозити назад додому — уже на той час під активними обстрілами і в умовах відсутності зв’язку. Через надскладну ситуацію Укрпошті не вдалося забрати дітей з таборів і розвезти додому, тому я вирішив допомогти. Організував вивезення дітей, домовився про їхнє тимчасове перебування у відносній безпеці. Для того, щоб реалізувати це, я поїздив по Донецькій, Дніпропетровській та Запорізькій областях, щоб знайти дітям прихисток на деякий час», — розповідає пан Ткаченко.

Максим живе в Ірпені і був одним із перших, хто потрапив під обстріли. З першого дня повномасштабного вторгнення він допомагав людям.

«Гостомель був швидко захоплений, і всі почали швидко виїжджати саме до Ірпеня. Ті, хто залишився в Ірпені, самоорганізувалися і почали допомагати одне одному. Коли ми навесні все ж виїхали з окупованих територій, я домовився з мережею Сільпо (Фоззі Груп) стосовно надання продуктів харчування для окупованих територій Київської області: Вишгород, Іванків тощо. Крім того, я домовлявся з постачальниками борошна. Адже тоді у частини Київської області не було з чого випікати хліб, тож потреба була гострою», — каже начальник юридичного відділу компанії SOS Credit.

На його заклик про допомогу відгукнувся завод з виробництва борошна в Житомирі, тоді вони надали декілька тонн продукту. Потім Максим двічі домовлявся з кондитерською фабрикою «Житомирські ласощі».

«Одразу після деокупації Київщини та нещодавно — на День святого Миколая — щодо відправки дітям Київської області солодощів. Крім того, після деокупації Ірпеня та інших міст біля столиці я домовився щодо відправки речей першої необхідності для дітей», — додає пан Ткаченко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Війна очима «польових» бійців EasyPay: Ірпінь, Буча та Херсон

Максим Ткаченко

Максим Ткаченко, начальник юридичного відділу компанії SOS Credit

Допомога ЗСУ

Перше, чим Максим Ткаченко зміг допомогти ЗСУ, це дронами. Він займався питанням купівлі безпілотників ще до повномасштабного вторгнення (для власного користування), тому зумів налагодити процес пошуку та поставок БПЛА для армії.

«До речі, останній такий дрон працював аж з квітня і до недавніх пір над територією України, що межує з білоруссю», — додає співробітник SOS Credit.

Крім того, навесні він допомагав одеським поліцейським.

«Тоді в Одесі було максимально гаряче — у березні, квітні та травні. Я відправляв одеським правоохоронцям турнікети, їжу, солодощі. Справа у тому, що з лютого по травень дуже велика кількість поліціянтів чергували у регіоні фактично як військові, вишукуючи та затримуючи диверсійно-розвідувальні групи, і їм потрібна була зокрема і допомога продуктами харчування», — каже Максим.

Також він відправляв розвідникам у Павлограді спеціалізовані рації, а наприкінці березня домовився про відправку продуктів та медикаментів до Бахмуту та Слов’янська.

Таке масштабне волонтерство забирає колосальну кількість часу і є досить складним.

«Щодня ти прокидаєшся і засинаєш з думками «Що де дістати з найнеобхіднішого?!». Надходить запит стосовно продуктів харчування, і все – ти згадуєш, кому можна написати з цього приводу, у кого просити – у приватних осіб чи заводів, з ким зв’язуватися… Тоді, на початку повномасштабного вторгнення я з товаришами поїхав до Львова, щоб там допомогти притулку тварин. Тому допомога військовим, цивільним, а також тваринам забирала весь мій час. Власне, волонтерство займало не кілька годин на день, а кілька діб безперервно», — згадує пан Ткаченко.

Зараз він присвячує цьому трохи менше часу – скоріше за гострою необхідністю.

«Нині я більше займаюся Київською областю, яка навесні була окупована рашистами, а також Павлоградом і тими територіями, які межують із Запорізькою та Дніпропетровською областями. Депутати кількох місцевих рад свого часу хотіли вручити мені грамоти та різні відзнаки, але відмовився і продовжую відмовлятися від цього. Просто мої волонтерські справи – це щирий і свідомий вибір», — резюмував начальник юридичного відділу компанії SOS Credit.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Як праця волонтера ТАСКОМБАНКУ з Харкова рятує життя цілих родин — інтерв’ю

Уряд визначив розмір виплат за особливі заслуги перед Батьківщиною

Prompt
#історія #начальника #юрвідділу #SOS #Credit

Source link

Оцініть статтю
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар