Тут збирають продукти та плетуть маскувальні сітки.
У селі Пирогівці на Поділлі 2023 року місцеві жителі постановили, щоб їхній храм московського патріархату перейшов у підпорядкування Православної церкви України. Відтоді в одному з приміщень на території храму організували волонтерський центр.
«5 вересня була річниця його заснування, – каже активіст Петро Матвіюк. – Ми починали зі збору продуктів для ЗСУ. Приносили хто що міг, чим могли поділитися: картоплю, консервацію, сало, сушеню та інші харчі. З часом почали виготовляти енергетичні батончики, їстівні суміші, що запарювалися водою (супи, каші). Коли взялися за маскувальні сітки, спершу в’язали їх з того, що під руки потрапляло, потім шукали тканину по різних швейних виробництвах. З менших шматків плели, а з більших шили шапки військовим, так звані бафи, а також шкарпетки, інші речі. В основному наші майстрині відшивали їх вдома, на своїх машинках».
Щодня селяни долучаються до дуже важливої і потрібної справи – допомоги Захисникам. Фото надане співрозмовником
Через менший попит на харчі нині селяни більше зосередилися на маскувальних сітках. Їх плетуть на спеціальних великих каркасах. І якщо раніше, за словами Петра Матвіюка, могли ділитися сітками з іншими волонтерськими організаціями, то нині мають чергу від своїх замовників.
«Переважно допомагаємо тим підрозділам, в яких служать наші односельці. Вони – в пріоритеті. Крім того, нас уже багато хто знає з військових, постійно на зв’язку, часто просять сітки. Але вже не ті, менші, шість на чотири метри, а дванадцять на шість. І просять не одну-дві, а по шість на одну частину», – каже волонтер.
У Пирогівцях волонтери плетуть, шиють, збирають і роблять багато потрібних справ. Фото надане співрозмовником
Тканину на сітки селяни використовують вже спеціальну – спанбонд. Її допомагають придбати благодійники, донатять небайдужі, інколи навіть військові закуповують, щоб швидше отримати маскувальний захист.
Сітки в селі плетуть не однакові. Залежно від погоди, клімату, пори року, території. «І білі з болотом Захисники просять, з сухим листям, сухою травою… Сітки різні і кольори різні», – додає Матвіюк. Переважну частину готових надсилають за запитами у військові частини поштою.
Плетуть маскувальний захист переважно жінки старшого віку. Фото надане співрозмовником
Загалом близько 50 людей долучаються до плетіння сіток. Але щодня приходить менше: від кількох осіб до двадцяти. Бо в кожного вдома робота є. Тож чергуються. За словами волонтера, плетуть переважно старші люди, молодь долучається, якщо треба грошима скинутись чи для якихось активних дій: завантажувати, розвантажувати, збирати сокири, цвяхи для оборонців…
Найстаршій пироговецькій волонтерці вже далеко за вісімдесят. Майже всі – пенсіонерки. Ходять, бо знають, що кожен їхній вузлик, кожен новий метр сітки може вберегти життя наших Героїв, які тримають небо над усією країною, виборюють її майбутнє, знищуючи окупантів.
Читайте також: Від дідусевої пасіки до власного бренду: як подружжя бджолярів з Полонного зберегло і трансформувало родинну справу
