Давня скам’янілість з Данії показує, що предки сучасних трогонів мали звичайніші лапи, ніж їхні барвисті нащадки. Новий вид птаха Daniatrogon kochi з раннього еоцену, описаний у журналі систематичної палеонтології, демонструє перехідний стан будови стопи, у якому другий палець ще не був повністю розвернутий назад, як у сучасних трогонів. Про нього повідомляє Sci.News.
Трогони — це група яскраво забарвлених птахів середнього розміру, що нині живуть у тропічних і субтропічних лісах Африки, Азії та Америки. Їх легко впізнати за особливою лапою: у дорослих птахів другий палець постійно спрямований назад і разом із великим пальцем протистоїть двом переднім. Таке розташування називають гетеродактильним і серед сучасних птахів воно зустрічається лише у трогонів.
Унікальна будова лапи в «перехідного» трогона
Daniatrogon kochi жив на території сучасної Данії приблизно 55 мільйонів років тому, в епоху раннього еоцену. Найвиразніша його ознака — будова стопи. У цьому виді кіготь другого пальця спрямований так само, як у двох інших передніх пальців, хоча сам палець, імовірно, був трохи повернутий усередину. Тобто другий палець ще не був повністю розвернутий назад.
Усі інші відомі скам’янілі трогони з цілісними скелетами мають уже повністю розвернутий другий палець. Оскільки гетеродактильна лапа зустрічається лише в трогонів, вона мала еволюціонувати саме в їхній лінії. Тому Daniatrogon kochi дає рідкісний погляд на ранній етап формування цієї незвичної ознаки.
Автор роботи, палеорнітолог доктор Геральд Майр (Gerald Mayr) із Зенкенберзького дослідницького інституту та Природничого музею Франкфурта, наголошує, що, окрім гетеродактильної лапи, трогони мають ще низку похідних морфологічних рис. Він також вказує, що повідомлення про подібну будову лапи в деяких інших викопних птахів залишаються сумнівними й потребують підтвердження, тому діагностична ознака поки що фактично унікальна для трогонів.
Знахідка з данської Формації Фур
Майже повний скелет Daniatrogon kochi виявив 1989 року колекціонер скам’янілостей Карстен Кох (Karsten Koch) на пляжі острова Морс у Данії. Саме на його честь вид отримав видовий епітет kochi. Скам’янілість походить з відкладів ранньоеоценової Формації Фур, одного з ключових європейських комплексів викопних птахів раннього палеогену.
Доктор Майр зазначає, що трогони мають відносно добре представлений ранньопалеогеновий літопис. Найдавніші їхні рештки відомі саме з Формації Фур у Данії та приблизно одновікових відкладів лондонської глини в районі Волтон-он-зе-Нейз в Англії.
Як зміна лапи пов’язана зі способом життя
Відкриття Daniatrogon kochi змушує переосмислити причини появи гетеродактильної лапи. Раніше вважалося, що це насамперед пристосування для сидіння на гілках, яке компенсує слабкий великий палець. Однак новий вид мав дуже довгий великий палець. Подібне спостерігається й у іншого давнього трогона з Месселя — Masillatrogon. Це натякає, що редукція великого пальця сталася пізніше, вже після формування «перевернутого» другого пальця.
За гіпотезою Майра, ранні трогони активніше пересувалися по гілках і крізь рослинність у пошуках їжі. У такому стилі життя посилена хапальна функція стопи була б корисною. Сучасні ж трогони переважно малорухливі: вони сидять на гілках і вилітають із засідки, щоб схопити комах чи плоди.
Дослідник припускає, що з часом, коли трогони перейшли до більш осілого способу життя як «субстратні збирачі», розмір великого пальця міг зменшитися. Для надійного сидіння на гілці в такому разі виявляється достатньо одного добре розвиненого розвернутого пальця — другого.
Лапа змінювалась раніше за дзьоб
Daniatrogon kochi та інші ранні трогони мали вужчі й менш окостенілі дзьоби, ніж сучасні представники групи. Нині трогони використовують сильний широкий дзьоб, щоб видовбувати гніздові порожнини в м’якій гнилій деревині. Вужчий дзьоб у давніх форм вказує, що їхні гніздування, ймовірно, відбувалися інакше.
Доктор Майр припускає, що ці ранні трогони або займали вже наявні порожнини, або ж використовували зрощені пальці (синдактильні ноги) для риття гніздових нір у ґрунті — подібно до деяких їхніх сучасних родичів. Це означає, що суттєві зміни в будові стопи відбулися раніше, ніж дзьоб став широким та пристосованим до видовбування деревини.
Згідно з дослідженням, ранні трогони були екологічно різноманітнішими, ніж сучасні, маючи ширший спектр форм дзьоба й лап. Вважається, що лінія трогонів відокремилася від спільної лінії з одудами й носорогами (buсerotiformes) близько 62 мільйонів років тому, і ранні представники обох груп були дуже подібні за будовою тіла нижче шиї.
Основні відмінності між ранніми трогонообразними (Trogoniformes) та найдавнішими представниками групи одудів і носорогів (Bucerotiformes) стосуються будови черепа. Це може свідчити, що розходження цих ліній спершу було зумовлене різними стратегіями живлення. Робота Майра не лише уточнює еволюційну історію трогонів, а й демонструє, як окрема морфологічна «новація» — незвичайна лапа — могла поступово формуватися разом зі зміною способу життя.
#Скамянілий #трогон #Данії #показав #еволюцію #незвичайної #лапи
Source link
