У Франції знайшли докази кривавих ритуалів 6 тис. років тому

Археологічні розкопки в Ельзасі (північний схід Франції) виявили моторошні докази неолітичного ритуального насильства: відрубані руки та понівечені скелети, яким близько 6000 років, що свідчить про використання катувань і страт як публічного видовища.

Знахідки походять із двох ям у Ахенхаймі та Бергхаймі, датованих 4300–4150 рр. до н.е. Там виявили 14 скелетів і кілька верхніх кінцівок, що, ймовірно, були військовими трофеями. «Нижні кінцівки були зламані, щоб запобігти втечі, тіла мали сліди ударів і навіть отвори, які можуть свідчити про їхнє публічне виставлення після смерті», — пояснює археолог Тереза Фернандес-Креспо (Університет Вальядоліда).

Мультиізотопний аналіз зубів і кісток показав різні регіональні походження. Відрубані руки належали людям із північного Ельзасу, тоді як більшість скелетів походила з південного Ельзасу. Це може означати різне ставлення до полонених: одних калічили і демонстрували як трофеї, інших привозили живими, катували та страчували. «Ці знахідки свідчать про глибоко вкорінену соціальну практику, що використовувала насильство не лише як війну, але й як видовище, пам’ять та утвердження домінування», — наголошує археолог Рік Шультінг (Оксфордська школа археології).

Церемонії, ймовірно, відбувалися в центральних громадських просторах, виконуючи функцію пропаганди: приниження ворога, зміцнення єдності серед переможців і, можливо, жертвоприношення для «заспокоєння богів». Деякі передпліччя могли навіть консервуватися — сушитися, коптитися чи бальзамуватися — для довготривалої демонстрації.

Альтернативні інтерпретації припускають, що полонені, які вижили після катувань, могли бути рабами або навіть усиновленими у родини, що втратили близьких у сутичках.

У широкому історичному контексті дослідники називають це «пірровою перемогою»: жорстокі практики забезпечували тимчасове домінування, але з часом самі переможці були витіснені новими групами.

Ці результати, опубліковані у Science Advances, демонструють, що насильство в неолітичній Європі мало ритуальний і символічний вимір, виходячи далеко за межі воєнних дій.