Як читання змінює мозок і покращує когнітивні здібності

Зниження кількості людей, які читають заради задоволення, може мати значний вплив на когнітивні здібності, адже читання формує унікальні анатомічні риси мозку, зокрема в ключових мовних зонах лівої півкулі.

Дослідження виявило, що передня частина скроневої частки та звивина Гешля відіграють вирішальну роль у процесі читання. Передня частина скроневої частки відповідає за інтеграцію інформації: вона пов’язує візуальні, сенсорні та моторні образи для розуміння значень слів. Наприклад, для слова “нога” ця зона формує уявлення про зовнішній вигляд, рух і відчуття кінцівки. Звивина Гешля, що містить первинну слухову кору, забезпечує розпізнавання звуків і їх відповідність літерам, необхідну для читання.

Аналіз даних понад 1000 учасників підтвердив зв’язок між рівнем читацької грамотності та структурою цих зон. У завзятих читачів передня частина лівої скроневої частки була значно більшою, що полегшує обробку та розуміння тексту. Водночас товщина звивини Гешля корелює з фонетичними навичками, адже розрізнення звуків мови, таких як d і t, вимагає чіткої організації слухової кори. Дослідження також показало, що у людей із високою грамотністю ці зони більш мієлінізовані, що прискорює передачу сигналів у нейронах.

Мозок має значну пластичність, що дозволяє йому адаптуватися до нових навичок. Практика читання сприяє формуванню лівої скроневої частки та звивини Гешля, збільшуючи їхню функціональну ефективність. Наприклад, інтенсивне вивчення мов призводить до потовщення кори в мовних зонах. Це свідчить, що мозок змінюється залежно від використання певних навичок.

Проте втрата звички читати може негативно вплинути на здатність мозку інтегрувати інформацію і розуміти думки інших. Відмова від читання може обмежити можливості мозку в категоризації та розпізнаванні складної інформації, що врешті-решт знизить когнітивну гнучкість і здатність до комунікації. Тому читання не лише культурне дозвілля, а й важливий чинник інтелектуального розвитку.