еукаріоти вижили в талих водоймах Снігової Землі

Дослідження МТІ свідчить, що життя на Землі під час глобального зледеніння могло вижити у ставках талої води на льодовиках.

“Снігова Земля”: виклик для еволюції

Близько 720–635 мільйонів років тому планета переживала епоху глобального зледеніння, відому як “Снігова Земля”. У цей період Землю вкривав суцільний льодовиковий покрив, а температура опускалася до -50°C. Однак сліди життя збереглися. “Наявність складних клітин у таких екстремальних умовах довгий час залишалася біологічною загадкою,” — зазначають автори. Саме у цей час еволюційно виникли еукаріоти — клітини з ядрами, які дали початок рослинам, грибам і тваринам.

Щоб розгадати таємницю їхнього виживання, вчені вивчали сучасні антарктичні ставки талої води, які утворюються сезонно на льодовиках. Такі водойми нагадують ймовірні екосистеми “Снігової Землі”.

Аналоги древніх середовищ

На шельфовому льодовику Мак-Мердо виявлено мікробні мати з ціанобактерій, а також біомаркери еукаріотів — стерини та рибосомальні гени. Вчені фіксували значне видове різноманіття: водорості, протисти й навіть багатоклітинні організми. “Ці екосистеми різняться залежно від солоності та інших локальних факторів,” — зазначено в аналізі. Це вказує на екологічну складність, що існувала навіть в умовах глибокої криги.

Еволюційне значення мілких екосистем

Дослідження демонструє, що мілководні водойми могли бути осередками виживання, де відбувалося різноманітнення життя. Накопичення пилу на льодовиках сприяло таненню, створюючи світлі “оази під сонцем”. Там зберігалися тепліші умови, рідка вода і біологічні ресурси. “Ці середовища підтримували фотосинтез, метаболізм і генетичну адаптацію,” — йдеться у висновках.

Присутність еукаріотів у таких ізольованих регіонах свідчить про їхню стійкість і еволюційну гнучкість. Це відкриває нове бачення адаптації до екстремального клімату й розвитку життя в суворих умовах.

Імплікації для астробіології

Отримані результати мають значення і для пошуків життя на інших планетах. Сценарії виживання в умовах “Снігової Землі” можуть бути аналогами до умов на Європі, Енцеладі чи навіть ранньому Марсі. Використання ліпідоміки та молекулярної генетики стає ключовим інструментом у розпізнаванні життя там, де відсутні викопні рештки.

Новий погляд на виживання життя

Таким чином, ставки талої води, створені на льодових поверхнях, могли стати ключовим екологічним притулком для життя в найхолодніший період історії Землі. Вони не тільки підтримували його існування, а й забезпечили умови для еволюції, яка згодом привела до виникнення різноманітного багатоклітинного світу. “Це відкриття переписує наше уявлення про межі, в яких здатне існувати життя,” — підсумовують дослідники.