Китайська експедиція виявила на дні Тихого океану багате родовище золота й срібла

Китайські дослідники повідомили про виявлення великого підводного родовища корисних копалин у західній частині Тихого океану з незвично високими концентраціями золота та срібла. Про це розповідає видання Interesting Engineering.

Родовищу, розташованому в межах виключної економічної зони Китаю, надають «значний потенціал для освоєння», хоча видобуток на великих глибинах досі залишається технічно складним і екологічно суперечливим.

Три сульфідні конуси з високим вмістом золота й срібла

Знахідку зробили під час 18-денної експедиції, у якій брали участь фахівці з університету Цінхуа, Ціндаоського інституту морської геології та Шанхайського університету Цзяо Тун. Вони досліджували високотемпературне гідротермальне поле в тильному (бек-арковому) басейні океану.

Під час обстеження вчені виявили три великі конусоподібні сульфідні горби. Попередній аналіз зразків показав, що вміст золота досягає до 0,45 тройської унції на коротку тонну руди, а срібла — до 36,3 тройської унції на коротку тонну. За словами дослідників, це значно вищі показники, ніж у багатьох наземних родовищах.

Один із керівників проєкту, заступник декана Інституту океанічної інженерії університету Цінхуа Сун Шицзі (Song Shiji), зазначив, що нововідкрита ділянка морського дна може мати суттєву економічну цінність.

Руда складається переважно з мінералів халькопіриту, піриту та сфалериту, які зазвичай пов’язані з родовищами міді, заліза та цинку. У таких сульфідних тілах золото й срібло зазвичай присутні в менших кількостях, але тут їхня концентрація виявилася аномально високою.

Як формуються глибоководні «димарі» з металами

Родовища цього типу утворюються в гідротермальних полях, де надзвичайно гарячі, насичені мінералами флюїди піднімаються крізь тріщини в океанічній корі. Коли вони стикаються з майже крижаною морською водою, відбувається різке охолодження, і розчинені метали випадають в осад у вигляді сульфідних мінералів.

Такі утворення відомі як масивні сульфіди дна океану або гідротермальні сульфідні родовища. Вони можуть містити мідь, цинк і свинець, а також менші кількості золота й срібла. У цьому випадку, як повідомляє South China Morning Post, концентрації дорогоцінних металів виявилися значно вищими за типові для суходолу.

Через це відкриття посилюється інтерес до глибоководного видобутку, але водночас зростають і побоювання щодо впливу таких робіт на унікальні екосистеми навколо гідротермальних джерел.

Багаторічне картування океанічного дна

Експедицію здійснили на борту судна «Сян Ян Хун 10» — одного з перших великих океанографічних дослідницьких кораблів, спроєктованих і побудованих у Китаї. Корабель вийшов із порту Шеньчжень 10 серпня, а під час місії команда виконала сім глибоководних занурень.

Останній рейс став продовженням понад десятка попередніх досліджень цього регіону. Раніше там уже виявили десятки високотемпературних гідротермальних джерел на глибинах від приблизно 700 до 1500 метрів, де температура флюїдів перевищує 599 °F (понад 315 °C).

У результаті цих робіт учені змогли окреслити нову велику гідротермальну зону, перспективну з точки зору видобутку. Точні координати не розкриваються, але державні ЗМІ Китаю наголошують, що вона розташована в межах виключної економічної зони країни.

За даними морського трекінгу, під час експедиції дослідницьке судно проходило водами на північ і схід від Тайваню та на північ від Філіппін.

Регіон з активною гідротермальною діяльністю

Західна частина Тихого океану відома широкими зонами гідротермальної активності. Поля гідротермальних джерел простягаються від Курильських островів на північ від Японії до акваторій на північний схід від Нової Зеландії.

Це робить регіон важливим для науки: тут можна вивчати формування океанічної кори, кругообіг елементів і екстремальні форми життя, що пристосувалися до високих температур і тиску. Водночас такі райони дедалі більше привертають увагу держав і компаній, зацікавлених у доступі до мінеральних ресурсів морського дна.

Поки що китайські дослідники лише попередньо оцінили вміст металів і геологічну будову родовища. Подальші роботи мають показати, наскільки реально й доцільно буде його промислове освоєння з урахуванням технічних бар’єрів і можливих екологічних наслідків.