як волонтери боряться за нашу перемогу — історія СЕО CreditPlus

Лайфхаки

На цьогорічній Премії PaySpace Magazine Awards центральною номінацією був саме «Незламний фінтех». Ми продовжуємо розповідати історії її учасників, які, ризикуючи життям, кожен у свій спосіб виборюють незалежність нашої держави

Володимир Довгаль, СЕО CreditPlus

Володимир Довгаль, СЕО CreditPlus

Сьогодні ми розповімо історію Володимира Довгаля, СЕО CreditPlus. Разом з командою волонтерів він за цей непростий рік зробив неймовірний обсяг волонтерської роботи: починаючи від допомоги звичайним людям, і закінчуючи придбанням ліків для лікарень та автомобілів для ЗСУ.

«До останнього моменту я не вірив, що щось може статися, не збирав тривожну валізку і ніяк не готувався, досвіду волонтерства в мене теж не було. Але так вийшло, що на початок повномасштабного вторгнення я був у відрядженні за кордоном. По роботі я мав брати участь у нараді 25 лютого, але вирішив взяти відпустку і вилетіти з родиною на тиждень раніше. Після того, що почалося 24 лютого, ми якомога швидше вилетіли до Польщі. Там я залишив родину, до мене приєднався двоюрідний брат, який працював за кордоном і разом ми вирішили повернувся в Україну. Ситуація тут була такою важкою, що я просто не міг не повернутися сюди», — згадує Володимир Довгаль.

За його словами, їх поїздка в Україну виглядала доволі дивно. Вони повертались в країну, яка перебуває в стані війни, і на кордоні стоять багатокілометрові черги з тих, хто хоче виїхати.

«Хай там як, але 6 березня ми добралися до Києва. Тоді у столиці перебувало дуже мало людей, на в’їзд працювала лише одна дорога, усі вулиці були перегороджені численними блокпостами. Одразу після свого приїзду ми почали вивозити киян, які ще залишалися у місті та хотіли виїхати. Спершу це були співробітники компанії та їхні родичі: жінки, діти, літні люди», — каже пан Володимир.

Він з братом допомагав дістатись киянам до кордону, доправляючи їх на пішохідні пункти перетину. На зворотному напрямку (зі Львова) вони також не їхали порожніми — везли гуманітарну допомогу. Збирали її по фондах, знайомих, друзях і везли до Києва.

Тоді був шалений режим, згадує пан Довгаль: раз на три дні був рейс з Києва з людьми до кордону.

«Ми ночували у Львові, протягом дня збирали гуманітарну допомогу і наступного ранку вже їхали з нею назад до Києва. Розвозили вантажі по лікарнях і тероборонах Києва і області. Наступного дня все повторювалося знову. Багато допомоги надходило від наших друзів з Перемишля, які отримували її від волонтерів та благодійних організацій з Великої Британії та інших країн», — розповідає СЕО CreditPlus.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Подвиги звичайних волонтерів, які залишаються поза увагою: історія менеджерки з Payoneer

Наприткінці березня почала формуватися команда волонтерів з людей, які знайомі багато років. Спочатку потрібні були в основному водії, які можуть швидко і без питань поїхати у будь-який куточок України.

«У березні також був проєкт з благодійним фондом, який займався організацією вивезення людей з Маріуполя, а пізніше й з інших регіонів. Вони звернулися до власника нашої компанії і повідомили, що потребують машин, щоб вивозити людей. Протягом тижня ми придбали для них чотири автівки у Литві, литовці довезли їх до кордону. Тут ми замінили водіїв на волонтерів з нашої команди, а далі цей караван попрямував до Дніпра. Від моменту, коли ми отримали запит, і до моменту, коли були передані машини, минуло днів вісім. Усе відбувалося дуже швидко, адже усі ми розуміли, що кожен день має величезне значення», — наголошує автор історії.

Коли потік людей у бік кордону знизився, налагодилася звична логістика, відновила роботу Укрпошта та Нова Пошта, команда переключилася на інші напрямки роботи.

«На початку була гостра потреба у бронежилетах, і ми взялися за цю справу. Через знайомих ми у Литві знайшли небайдужих, які закупили спеціальний метал і у яких був свій цех, який дуже якісно різав метал лазером. Цей метал, порізаний пластинами, ми доправляли в Україну. Було три партії — загалом з Литви ми завезли близько чотирьох тонн бронепластин. Везли їх хлопцям у Дніпро, там кожну партію відстрілювали, на пластини клеїли зовнішній і внутрішні шари, що захищають від уламків та амортизують удар», —розповідає Володимир Довгаль.

Так металеві заготовки ставали повноцінними пластинами для бронежилетів. Частину пластин Володимир з братом вимінювали на плитоноски, комплектували жилети. Далі вони роздавали їх за потребами. До речі, добре, що історія з «кустарними» бронежилетами доволі швидко закінчилася, і вже у травні потреба різко знизилася, бо з’явилася достатня кількість більш якісних бронежилетів.

«Маю сказати, що з цими бронепластинами траплялися цікаві історії. Взагалі пластина для бронежилету — це товар спеціального призначення — тож, коли на митниці відкриваєш машину, а всередині — дві тонни порізаного металу, очевидно, що митники запитують: «Це пластини?». А ми їм у відповідь: «Ні, це гуманітарна допомога у вигляді металевих заготовок». Взагалі-то це так і було, адже пластина є сертифікованим товаром, а те чим займалися ми — то лише металеві заготовки. Заготовки потрапляють на виробництво, там їх відстрілюють, присвоюють клас, і лише тоді вони стають повноцінними бронепластинами. Все інше — лише заготовки», — каже пан Володимир.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Незламні будні українських волонтерів: історія начальника юрвідділу SOS Credit

Бувало, що на одному пункті пропуску їх не пропускали з цими «заготовками», тоді вони прямували до іншого і врешті-решт якось та й провозили свій цінний вантаж. Головне, що жодного разу не було такого, щоб братів десь не пропустили взагалі і довелося б вертатися. Взагалі різні випадки з ними траплялися під час безкінечних поїздок Україною. Бувало, що колеса у вантажівки вибухали, ламалися автомобілі, а брати вимушені були ночувати у невідомих селах у чужих людей, але їх дуже щастило і усюди траплялися люди, які щиро бажали допомогти.

«Після того як ми придбали і доправили в Україну з десяток різних машин, ми зрозуміли, що маючи офіси нашої міжнародної групи у Польщі і Литві і співробітників у них, можемо підбирати і купувати машини для ЗСУ у цих країнах. Насправді ж багато хто збирає гроші на автівки, але далі стикається з проблемою — як же їх купити, обслужити і доправити в Україну? Дуже легко купити металобрухт або неефективно витрати благодійні гроші. Так ми вирішили взяти на себе процес підбору, оплачувати ТО у Польщі та Литві, а також власним коштом забезпечувати транспортування в Україну, сервіс та фарбування машин», — згадує СЕО CreditPlus.

Дуже швидко сформувалася неймовірна міжнародна команда волонтерів, які  знаходили потрібні автомобілі в гарному стані в Литві та Польщі та доправляли їх в Україну. Команда з 15 людей продовжує робити це і зараз.

Бували тижні, коли ця робота відбирала у волонтерів не лише увесь вільний час, а й більшу частину всього робочого часу. Починаючи з середини травня щотижня команда обов’язково привозила 2-3 машини, і лише цього року післяноворічний тиждень пропустили вперше.

«За весь час волонтерства ми завезли в Україну 96 машин для Збройних сил та благодійних організацій. Більше двадцяти автомобілів придбали самостійно, за гроші компанії, доправили декілька машин подарованих іноземцями військовим. Крім того, дорогою з Польщі або Литви в Україну ми можемо передати комусь за запитом дрон, зарядну станцію, Starlink, медичні товари або ліки. Зараз — це напрямок нашого волонтерства, який, мабуть, займає найбільше часу. Також часто інші волонтери звертаються за порадою як краще купити чи привезти той чи інший вид допомоги, і ми завжди намагаємося допомогти хоча б порадою», — розповідає Володимир Довгаль.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Війна очима «польових» бійців EasyPay: Ірпінь, Буча та Херсон

Інший важливий напрямок — це допомога працівникам компанії в Україні та родичам працівників, які захищають нашу країну зі зброєю в руках. Багато працівників CreditPlus було призвано до лав ЗСУ, один співробітник загинув на фронті, також є загиблі серед родичів колег.

«З квітня ми активно допомагаємо тим, хто служить у ЗСУ та їхнім родичам — починаючи від ліхтариків, взуття, одягу і закінчуючи шоломами, бронежилетами, далекомірами та іншим спеціалізованим знаряддям. Добре, що останнім часом запитів стало значно менше, і вони більш специфічні, адже здебільшого усім найнеобхіднішим держава забезпечує. Але й ми вже на практиці знаємо які речі можуть завжди додати комфорту бійцям, як от класні шкарпетки чи якісна термобілизна», — каже волонтер.

Весь час команді волонтерів здається що обсяги допомоги недостатні і необхідно ще збільшити темп. Кожного дня щось відбувається і тільки обертаючись назад можна реально оцінити події.

«Днями була цікава історія. Бухгалтерія нагадала про сплачений компанією 3 березня 2022 року рахунок за планшети, ноутбуки та іншу електроніку на суму близько 500 000 гривень. Може це трохи дивно, але ми три дні шукали на чий запит та для якого саме військового підрозділу ми закупили техніку у березні. Ситуація у той момент була настільки напруженою, що ця подія не відзначилася як якась суттєва. Надійшов запит, протягом кількох годин ми отримали рахунок і сплатили його. Ніхто навіть не думав про документи чи фотозвіти» – згадуює Володимир

Ще один дуже важливий і великий напрямок, яким займається компанія, — закупівля ліків для регіональних лікарень. За 2022 рік CreditPlus придбав медикаментів понад на 3 млн грн. Спочатку спробували організувати закупівлю у Литві, і у них було дві партії таких ліків. Але через досить складну процедуру придбання та оформлення, відмовилися від цього процесу, вирішивши, що швидше буде замовляти ліки в Україні через місцевого постачальника.

«Тож тепер укладаємо тристоронні договори: постачальник, ми — як платники, і лікарні — як отримувачі. Так ми допомогли лікарні з Краснокутська Харківської області, двом районним лікарням у Чернігівській області, лікарні з міста Баштанка Миколаївської області. У грудні місяці через дружній благодійний фонд ми придбали та  відвантажили велику партію ліків до лікарень у місті Дніпро», — зазначає пан Довгаль.

Крім того, CreditPlus продовжує надавати грошову допомогу у значних обсягах.

«З початку повномасштабної війни ми регулярно переказуємо гроші на прямий рахунок для допомоги ЗСУ та шістьом благодійним фондам, які витрачають їх на допомогу військовим та дітям з важкими хворобами. Маю сказати, що під час повномасштабної війни наша компанія відчутно збільшила обсяги фінансової допомоги. Якщо раніше ми витрачали приблизно по 400 тис. грн. на місяць, то з лютого 2022 року середня сума витрат на фінансову допомогу перевищує мільйон гривень на місяць. Взагалі на різні потреби військових та цивільних по всій Україні з лютого по грудень наша компанія виділила понад 14 мільйонів гривень», — резюмував Володимир Довгаль, СЕО CreditPlus.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Як праця волонтера ТАСКОМБАНКУ з Харкова рятує життя цілих родин — інтерв’ю

Жити і працювати за кордоном під час війни: Як українцю законно стати «цифровим кочівником»

Уряд визначив розмір виплат за особливі заслуги перед Батьківщиною

Prompt
#як #волонтери #боряться #за #нашу #перемогу #історія #СЕО #CreditPlus

Source link

Оцініть статтю
Додати коментар