Повідомлення про гарантовані виплати нібито від держави, ООН, міжнародних організацій чи банків можуть використовувати шахраї, щоб отримати доступ до персональних і банківських даних. Особливо небезпечними є посилання на підроблені сайти та чат-боти, де користувачам пропонують заповнити анкету для отримання «допомоги».
Як працює шахрайська схема
Людина отримує повідомлення про нібито гарантовану фінансову допомогу, яку може оформити кожен громадянин України. Для подання заяви пропонують перейти за посиланням на сайт або в чат-бот і заповнити анкету.
Під час заповнення форми шахраї просять вказати персональні дані та банківські реквізити: номер картки, строк її дії, CVV-код, логін і пароль до онлайн-банкінгу або код із SMS-повідомлення.
Після передачі такої інформації зловмисники можуть отримати доступ до банківського рахунку та списати з картки кошти.
Ця шахрайська схема називається фішингом.
Що таке фішинг
Фішинг — це метод соціальної інженерії, за допомогою якого шахраї виманюють у власників платіжних карток реквізити, паролі та іншу конфіденційну інформацію.
За словами старшого оперуповноваженого УПК у Хмельницькій області, капітана поліції Артема Яворського, для цього зловмисники можуть імітувати діяльність державних соціальних програм, міжнародних установ, благодійних організацій, банків або відомих компаній. Фальшиві повідомлення поширюють через соціальні мережі, месенджери, електронну пошту, чат-боти та підроблені сайти.
Як розпізнати небезпеку
Шахрайські повідомлення можуть:
- обіцяти швидкі або гарантовані виплати;
- стверджувати, що допомогу може отримати будь-хто;
- закликати терміново перейти за посиланням;
- пропонувати заповнити анкету на невідомому сайті;
- вимагати зазначити банківські реквізити;
- містити помилки, підозрілі адреси сайтів або назви, схожі на офіційні.
Як убезпечити себе
У Кіберполіції радять отримувати інформацію про фінансові виплати лише з офіційних джерел — сайтів державних установ, міжнародних організацій або банків. Перед введенням будь-яких даних необхідно уважно перевірити адресу сайту, а інформацію про програму допомоги можна додатково уточнити через офіційні контактні канали установи, від імені якої надійшло повідомлення.
Не переходьте за сумнівними посиланнями з повідомлень, дописів або рекламних оголошень та не вводьте дані банківської картки на неперевірених сайтах. Стороннім особам не можна повідомляти PIN-код, CVV-код, логіни, паролі та коди підтвердження з SMS.
Також не варто встановлювати програми на прохання невідомих осіб або надавати їм віддалений доступ до телефона чи комп’ютера.
Якщо ви вже розголосили реквізити картки або дані онлайн-банкінгу, Артем Яворський радить негайно звернутися до банку, заблокувати картку та змінити паролі. Якщо підозрюєте шахрайство або вже втратили кошти, необхідно повідомити банк і правоохоронні органи.
Перевірте джерело, перш ніж переходити за посиланням і передавати особисті чи банківські дані.
Цей матеріал є частиною серії «Кібербезпека: не дайте себе ошукати». У серії розповідаємо про поширені шахрайські схеми та способи захисту від них.
Матеріали серії:
Всі новини на одному каналі в Google News
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook
