Perseverance знайшов можливі біосигнатури на Марсі

Марсохід Perseverance виявив потенційні біосигнатури на Марсі, що відкриває нові горизонти у пошуку позаземного життя.

Перші сліди: що означає “біосигнатура” у контексті Марса?

Під біосигнатурою науковці розуміють структури або хімічні сполуки, які могли виникнути внаслідок біологічної активності. Але водночас вони не виключають і небіологічні способи їх утворення. У липні 2024 року NASA оприлюднило результати досліджень, проведених у кратері Єзеро, які викликали широкий резонанс у науковій спільноті. Марсохід Perseverance зафіксував на скелі “Водоспад Чеява” “переконливі хімічні сигнатури, які могли бути залишені мікробним метаболізмом”, за словами провідного дослідника Джоела Хуровіца.

Інструменти SHERLOC та PIXL виявили мінеральні зони з високим вмістом фосфору, заліза та сірки — хімічні елементи, які за певних умов можуть підтримувати життя. У цьому контексті Кеті Стек Морган наголосила: “Астробіологічні заяви вимагають надзвичайних доказів”. Власне, тому поява даних у рецензованій статті в Nature є критично важливою — це гарантує, що результати перевірено, проаналізовано та інтерпретовано у межах наукового консенсусу.

Мінеральні “леопардові плями” і хімічні візерунки як підказки

Одним із найвизначніших відкриттів стали так звані “леопардові плями” — візерунки, які складаються з вівіаніту та грейгіту. Вівіаніт, “гідратований фосфат заліза, поширений на Землі у торф’яниках і навколо органічних залишків”, є індикатором середовища, сприятливого для життя. Грейгіт, залізний сульфід, може бути продуктом мікробної активності — зокрема, сульфатредукуючих бактерій. Проте ці мінерали також можуть виникати абіотичним шляхом, наприклад, за впливу кислот чи високих температур.

Дослідники зазначають, що породи формації “Яскравий ангел” не демонструють ознак таких екстремальних умов. Це зменшує ймовірність абіотичного походження і надає перевагу біологічній гіпотезі. Водночас у дослідженні підкреслюється: “Ми не можемо виключати абіотичні пояснення” — це демонструє наукову обережність та відповідальність.

У липні 2024 року марсохід НАСА Perseverance виявив “леопардові плями” на червонуватій скелі на ім’я “Водоспад Чеява” в кратері Джезеро на Марсі. Вчені вважають, що плями можуть свідчити про те, що мільярди років тому хімічні реакції в цій породі могли підтримувати мікробне життя; розглядаються й інші пояснення. Фото: NASA/JPL-Caltech/MSSS

Нове вікно у часі: молоді породи зберегли давні секрети

Раніше вважалося, що ознаки життя, якщо вони існують на Марсі, мають бути обмежені до найдавніших шарів. Проте нові дані суперечать цій гіпотезі. Породи, вивчені на Водоспаді Чеява, відносяться до одних з наймолодших осадових формацій, які досліджував Perseverance. Це відкриття зміщує часові межі потенційної придатності Марса до життя і дає підстави вважати, що Марс міг бути населеним значно пізніше, ніж припускалося.

“Це відкриття є прямим результатом зусиль NASA зі стратегічного планування”, – зазначила Нікі Фокс, представник Управління наукових місій NASA. Завдяки ретельно спланованій місії, марсохід зміг зібрати зразки, які тепер зберігатимуться для подальшого аналізу на Землі.

Анотована версія зображення “Водоспаду Чеява” вказує на позначки, схожі на плями леопарда, які особливо приваблюють науковців, та на олівін у скелі. Зображення було зроблено інструментом WATSON на марсоході НАСА Perseverance 18 липня. Фото: NASA/JPL-Caltech/MSSS

Перехід до формалізації: система CoLD і стандарти доказів

Оцінити, чи справді знайдені структури є слідами життя, допомагає шкала CoLD (Confidence of Life Detection). Це семиступенева система, яка дозволяє визначити, наскільки обґрунтовані свідчення на користь біологічного походження. “Шкала CoLD та Стандарти доказів допомагають відповісти на питання: «Чи ми самотні?»”, – наголошується в дослідженні. Такий підхід забезпечує структурований аналіз кожного сигналу, що зменшує ризики помилкових інтерпретацій.

Рівень довіри до конкретного спостереження формується з урахуванням багатьох чинників: наявність органіки, геохімія, контекст середовища, аналогії із земними процесами. У випадку з “Сапфіровим каньйоном” (одна з названих скель у кратері Єзеро) багато індикаторів вказують на ймовірне біологічне походження. Але без прямого виявлення клітин або залишків організмів науковці не роблять остаточних висновків.

Стратегія Perseverance: зразки для майбутніх поколінь

Зібрані зразки з Водоспаду Чеява є частиною програми повернення зразків на Землю. Це один з найважливіших етапів місії, адже тільки лабораторний аналіз на Землі дозволить остаточно підтвердити або спростувати гіпотезу про існування життя. “Переконливі докази можна отримати лише з глибокого аналізу”, – зазначає науковець NASA Ліндсі Хейс.

Інженерні системи, такі як WATSON, PIXL та SHERLOC, продовжують сканування марсіанської поверхні з мікронною точністю. У поєднанні з хімічними і мінералогічними картами вони створюють надзвичайно детальний профіль потенційно біогенних структур.

Висновки: обережний оптимізм та наукова відповідальність

Нове відкриття Perseverance — це не лише технологічний прорив, а й філософське зрушення. “Це найближчий крок, який ми коли-небудь робили для відкриття життя на Марсі”, — заявив Шон Даффі, виконуючий обов’язки адміністратора NASA. Проте науковці залишаються обережними. Кожне спостереження потребує всебічного підтвердження, адже ці відкриття можуть змінити наше уявлення про місце людства у Всесвіті.

Таким чином, відкриття “леопардових плям” у формації “Яскравий ангел” є потенційним індикатором мікробного минулого Марса. Але наука вимагає доказів, і лише час, аналіз і нові місії зможуть дати остаточну відповідь на одне з найглибших питань людства.