Океани зазнають хімічного шоку через небезпеку підкислення

Океани Землі зазнають хімічного шоку: підкислення, спричинене викидами CO2, руйнує структури морських організмів і порушує екологічну рівновагу.

Основна причина цього явища — зростання концентрації вуглекислого газу в атмосфері, який, розчиняючись у морській воді, утворює вугільну кислоту. Цей процес знижує рівень pH та кількість карбонатних іонів — ключових будівельних елементів для багатьох морських істот. Як зазначає дослідниця Гелен Фіндлей, «океан більше не витримує навантаження — його глибини змінюються швидше, ніж ми очікували». Ці зміни є серйозними, оскільки руйнують екосистеми, на яких тримається життя в океані.

Вчені визначили так звану «планетарну межу» — критичний показник насичення арагонітом, який свідчить про здатність вод утворювати карбонатні панцирі. Якщо рівень ?_arag падає нижче 80% від доіндустріального, починається деградація екологічної системи. За даними на 2020 рік, цю межу вже перетнуто на 40% поверхні океану, а в глибинах — до 60%. Це означає не лише руйнацію панцирів у планктонів чи молюсків, а й підрив харчових ланцюгів, що підтримують риболовлю та екосистеми.

Окремо дослідники підкреслюють нерівномірність цього процесу: найшвидше закислюються холодні води, особливо в полярних регіонах. Як пояснює автор статті Міхай Андрей, «це вже не проблема майбутнього — це реальність сьогодення». Найбільше страждають корали, які є базисом для чверті морського життя: вони не просто втрачають колір — вони втрачають здатність до існування.

Закислення океанів стало ще однією перетнутою планетарною межею — з дев’яти можливих. Це нагадування про те, що глобальна екосистема має граничні значення, перевищення яких ставить під загрозу саме життя на планеті. «Ми граємо в гру, правила якої ще не до кінця розуміємо», — застерігають автори дослідження. Наука вже не лише попереджає — вона демонструє наслідки.

Рішення залишається незмінним: негайне скорочення викидів CO2. Лише таким чином можна зупинити хімічну ерозію океанічного життя і зберегти основу нашої планетарної стабільності.