Дві мешканки Шепетівщини стали жертвами онлайн-аферистів, втративши сукупно 292 тисячі гривень. Правоохоронці вкотре закликають громадян до пильності, адже схеми зловмисників стають дедалі підступнішими.
Схема №1: «Безпечна покупка» на дитячому візку
32-річна жителька Судилківської громади намагалася продати через інтернет дитячий візок. Під виглядом покупця їй написав аферист, який запропонував оформити так звану «безпечну доставку».
- Як це спрацювало: Жінка перейшла за надісланим фішинговим посиланням і ввела дані своєї картки. Згодом їй зателефонував нібито «працівник служби підтримки», який випитав додаткову особисту інформацію.
- Результат: З рахунку потерпілої зникло майже 220 тисяч гривень.
Схема №2: Фейкова «допомога від міжнародних організацій»
У Нетішині 62-річна жінка потрапила на гачок шахраїв, шукаючи соціальної підтримки. У месенджері вона побачила оголошення про виплати від міжнародних фондів.
- Як це спрацювало: Потерпіла перейшла за посиланням на сайт, який зовні повністю імітував офіційний ресурс. Жінка ввела реквізити картки, очікуючи на зарахування коштів.
- Результат: Замість допомоги нетішинка отримала сповіщення про списання 72 тисяч гривень.
Як не стати наступною жертвою? Поради поліції
Слідчі Шепетівського районного управління поліції вже відкрили кримінальні провадження за ст. 190 (Шахрайство), проте наголошують: найкращий захист — це ваша обачність.
Запам’ятайте золоті правила безпеки:
- Ігноруйте посилання в месенджерах: Усі операції з купівлі-продажу проводьте лише всередині торговельних платформ. Не переходьте за сторонніми лінками, які кидають «покупці» у Viber чи Telegram.
- Ніяких секретних даних: Номер картки (16 цифр) — це єдине, що можна знати стороннім. Ніколи не вказуйте термін дії, CVV-код (три цифри на звороті) або паролі з СМС.
- Перевіряйте інформацію про виплати: Грошова допомога ніколи не оформлюється через чати. Інформацію про справжні виплати публікують лише офіційні державні ресурси (наприклад, портал «Дія» або сайти міністерств).
- Банк не дзвонить за даними: Справжні працівники банку ніколи не запитують ваш PIN-код чи коди підтвердження операцій. Якщо чуєте такі прохання — негайно кладіть слухавку.
Якщо ви все ж стали жертвою шахраїв, не зволікайте — терміново звертайтеся до найближчого відділу поліції або телефонуйте на лінію 102.
Всі новини на одному каналі в Google News
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook
