Багаторазові ракети пропонують безпечнішу стратосферну SAI

Використання багаторазових ракет для сонячної геоінженерії — зокрема, впорскування аерозолів на висоті 50 км — може зменшити ризики кліматичних і озонових порушень, властивих традиційним методам, однак водночас створює нові виклики.

Потенціал впорскування на великій висоті

Згідно з новим дослідженням під керівництвом Пенфея Ю з Цзінаньського університету, впорскування на 50 км у верхній стратосфері забезпечує ефективніше охолодження клімату, ніж традиційне впорскування на висоті 20 км. Аерозолі довше затримуються у повітрі, особливо в полярних регіонах, і менше нагрівають тропічну стратосферу — основну проблему нижчого SAI. Також ця стратегія лише на п’ять років затримує відновлення озону, що є менш шкідливим порівняно з традиційними методами.

«Ми не знали, що впорскування на висоті 50 км призведе до такої відмінної картини», — зауважує Ю. Результати показують, що підхід зменшує асиметричне нагрівання атмосфери і спричиняє менше глобальних збурень вітрових патернів.

Роль багаторазових ракет

Для доставки аерозолів на такі висоти дослідники пропонують використання до 80 багаторазових ракет, які щодня викидали б від 3 до 8 мільйонів тонн частинок на рік. Це має бути екологічні ракети на водневому паливі, які не спричиняють викидів CO?. Такий підхід лежить у межах сучасних технологій, проте вимагає колосальних інвестицій та складної інфраструктури.

Нові виклики

Незважаючи на переваги, існують серйозні сумніви. Дуглас МакМартін з Корнельського університету підкреслює: «Це трохи ефективніше, але витрати астрономічні». Подібний ефект, за його словами, можна було б досягти на нижчих висотах, але в інших географічних точках — наприклад, на високих широтах.

Також не усувається головна проблема геоінженерії — ефект “раптового скасування”: якщо проєкт припиниться, планета може швидко перегрітися, що спричинить катастрофічні наслідки. «Що, якщо ракети вибухнуть на поверхні?», — ставить слушне питання інженер Ю. Козловський.

Висновки: варто, але з пересторогами

Хоча ракети здатні доставляти аерозолі на безпечнішу висоту і зменшувати побічні ефекти традиційної SAI, цей підхід вимагає ретельного аналізу витрат, ризиків і етичних наслідків. Він також не є абсолютним вирішенням кліматичної кризи, а радше тимчасовим засобом у разі провалу основних заходів зі зниження викидів. Як підкреслює наукова спільнота, геоінженерія має залишатися останньою лінією оборони, а не основною стратегією.