Повномасштабне російське вторгнення застало жінку на «Азовсталі» в Маріуполі, коли вона була на нічній зміні…
У той час як більшість людей ще спить, у невеликому будинку в селі Малашівці, що під Хмельницьким, опів на п’яту ранку лунає будильник. Ольга Бондар прокидається, швидко збирається і вирушає в дорогу. Вже о 6-й ранку вона сідає за кермо тролейбуса, що курсує дорогами обласного центру.
Трохи більше, ніж чотири роки тому Ольга була бригадиркою на «Азовсталі» в Маріуполі. Там наглядала за хімічними процесами води, яка подається в інший цех для охолодження сплаву металів.
Як розповіла Ольга Бондар сайту «Є ye.ua», повномасштабна війна застала її на роботі. Тоді вона була на нічній зміні.
«Ми спочатку навіть не зрозуміли, що відбувається, бо на заводі постійно шум, і перших прильотів ми навіть не почули. Лише згодом дізналися, що почалося…», – пригадує Ольга події 24 лютого 2022 року.
На «Азовсталі» Ольга Бондар керувала хімічними процесами охолодження металу. Фото: надане Ольгою Бондар
Чоловік приїхав забрати з роботи. Жінка каже, що тоді вже було страшно навіть просто дістатися додому.
«Це було десь о 7:30 ранку. Купа машин, вибухи вже були постійні. Я жила в іншому кінці Маріуполя, і доїхати було дуже складно», – розповідає вона.
Разом із трьома дітьми родина майже місяць жила в підвалі без світла, води та газу.
«Електрика зникла 2 березня, разом зі зв’язком. Тоді над будинком дуже низько пролетів великий літак. Газ ще був кілька днів, але теж зник. Я навіть не встигла допекти хліб, то доготовлювали вже на вогні. Добре, що трохи тримався мороз, то продукти не так псувалися», – каже жінка.
Колеги Ольги Бондар з Азовсталі. Фото: надане Ольгою Бондар
Воду до міста привозили лише раз на тиждень, і за нею вишиковувалися довгі черги, в яких потрібно було чекати годинами. Їжу родина готувала на вогні просто неба разом із сусідами.
«Сьогодні в мене варили, завтра – в сусідів. Щоб менше дров палити. Ділилися всім, що було», – каже жінка.
За її словами, перші спроби виїхати були невдалими. Дорога була замінована. Казали залишати машину і йти пішки: «У нас мала дитина, тоді ще був сніг, вітер, і ми повернулися назад».
Остаточне ж рішення виїжджати сім’я ухвалила після авіаудару по Маріупольському драмтеатру, який слугував тоді укриттям для сотень мирних жителів. 16 березня 2022 року родині Бондарів вдалося виїхати з міста.
«Ми якраз пішли по воду і почули, що люди виїжджають і вдається дістатися. Я кажу чоловікові: «Все, збираємося і їдемо», – пригадує Ольга Бондар.
Спочатку родина вирушила до батька Ольги, який жив за 10 кілометрів від Маріуполя. Разом із собою взяли ще 21-річну дівчину з дитиною трохи більше року. Їхати довелося п’ять годин. Але там було ще складніше, адже село вже було окуповане ворожими військами.
«Це була повна окупація. Ходили по хатах, забирали їжу. Чоловіків перевіряли просто на вулиці, дивилися, які є татуювання, чи є сліди від берців або автомата», – пригадує жінка.
І вже 31 березня родина вирушила до Запоріжжя через 16 ворожих блокпостів. Через брак місця в авто чоловік поїхав пізніше. «Поїхали я, троє дітей і ще дівчина з дитиною», – каже Ольга і додає, що найстрашнішим став ворожий блокпост у селищі Мангуш.
«Там хотіли забрати мого старшого сина у фільтраційний табір. Я сказала, скільки в мене є грошей, і вони забрали половину і відпустили. Між Василівкою та Запоріжжям ми минали ворожих військових, які перед нами перезарядили автомати і наставили у наш бік і так супроводжували поки машина не проїде», – каже жінка.
Лише перед Запоріжжям, побачивши українських військових, жінка нарешті відчула полегшення і не могла стримати сліз…
Ольга приїхала до Хмельницького 2 квітня 2022 року. Винаймати квартиру було надто дорого, тому знайомі порадили будинок у Малашівцях. Він був занедбаний, без води й газу, але став прихистком.
У травні 2023 року будинок, де мешкає Ольга Бондар з родиною, постраждав від ворожого удару. Фото: надане Ольгою Бондар
Поступово родина провела комунікації до будинку, відремонтувала кімнати. У травні 2022 року чоловік Ольги долучився до лав Збройних сил України, а вона вирішила, що піде навчатися на водія тролейбуса. Вже у вересні — самостійно сіла за кермо і відтоді продовжує працювати в комунальному підприємстві «Електротранс».
У вересні 2022 року Ольга Бондар самостійно сіла за кермо тролейбуса. Фото: надане Ольгою Бондар
Сьогодні Ольга працює на новому тролейбусі, часто на маршрутах №3, 14, 16. Бере дві зміни, щоб заробити більше грошей. «Мені подобається, а якщо подобається, то значить моє», – зізнається жінка.
Вдома на Ольгу чекають господарство батько і двоє дітей, адже один із синів у 2025 році підписав контракт та став до лав ЗСУ.
«Так і живемо, господарством займаємося… Курочок, гусей, качечок тримаємо. Ще лиш корови не вистачає завести, але з роботою на неї не вистачає часу», – жартома каже Ольга Бондар.
Читайте також: Створює вироби з ротангу своїми руками: історія майстрині з Хмельниччини
