Вікторія захопилася плетінням із ротангу та перетворила це на улюблену справу. Як вона почала творити та скільки часу займає виготовлення виробів – у матеріалі.
Жителька Чорноострівської ОТГ Вікторія Онищук ще зі шкільних років захоплюється рукоділлям. Саме тут, на Хмельниччині, почалася її історія творчості – від перших вишивок до сучасних виробів із ротангу .
Вона згадує, що тоді вишивала хрестиком, в’язала гачком, згодом захопилася бісером. Пізніше в її житті з’явилися вишиті ікони та картини. Згодом хобі частково поєдналося з роботою – Вікторія працювала фармацевтом в аптеці. Та після народження дитини більшість захоплень довелося відкласти.
«Я завжди любила займатися рукоділлям: ще в школі вишивала хрестиком і в’язала гачком речі для себе. Потім був період, коли плела з бісеру різні браслети, брелоки і навіть квіти, а згодом почала вишивати ікони та картини. Був час, коли намагалася поєднувати хобі з роботою, адже працювала фармацевтом. Потім декрет, знову в’язання пледів, суконь і пінеток для малюка. Але з появою дитини про більшість захоплень довелося забути. Щоб трохи відволіктися від буденності, допомогала мамі з квітами на клумбах – це її хобі», – розповідала сайту «Є ye.ua» майстриня Вікторія Онищук.
Справжній поворот стався згодом, коли вона вирішила спробувати щось нове – плетіння кашпо з ротангу.
Кожен виріб майстриня створює вручну. Фото: надане Вікторією Онищук
«Я побачила ці неймовірні вироби у фейсбуці і просто закохалася. Купила перший майстер-клас, спробувала – вийшло не ідеально, але це лише дало мотивацію вдосконалюватися. Закупила матеріали і почала прикрашати клумби своїми виробами. З того часу минуло вже два роки, і це заняття стало для мене не просто хобі, а справжнім джерелом натхнення», – каже вона.
Кожен виріб майстриня створює вручну, і цей процес складається з кількох послідовних етапів. Спочатку вона готує основу – зазвичай це пластикові ємності, з яких прибирає все зайве: обрізає ручки, вушка, вирівнює поверхню. За потреби фарбує та робить отвори для подальшого кріплення. Далі розраховує матеріал, нарізає ротанг на смужки і переходить до найвідповідальнішого етапу – плетіння, де важлива точність, симетрія та правильний натяг. Найскладнішими вона називає високі циліндричні форми, де кожна лоза має бути натягнута рівномірно, щоб виріб не втрачав форму.
Найскладніше плести високі кашпо циліндричної форми. Фото: надане Вікторією Онищук
Перші роботи прикрасили власний двір, а згодом стали й подарунками для близьких. У цьому захопленні її підтримує вся родина – і кожен має свою роль.
«Працюємо дружною сім’єю: мама часто підкидає ідеї та допомагає з квітами для кашпо, чоловік бере на себе технічну частину – обрізає та свердлить ємності, сестра займається зйомкою та допомагає з соціальними мережами, а діти – головні «тестувальники»: вони в них сидять, носять іграшки, використовують у своїх іграх», – розповідає Вікторія.
Донечки завжди допомогають мамі в роботі. Фото: надане Вікторією Онищук
Втім, як і будь-яке хобі, це заняття має свої труднощі. Не завжди вистачає часу на побут і відпочинок.
«Не завжди встигаю з домашніми справами, менше часу приділяю рідним, від сидіння часто болять спина та шия. Але та краса, яка виходить у результаті, того варта. А тим, хто вагається, чи варто починати щось нове, скажу однозначно: обов’язково. Нові відкриття – це завжди цікаво та весело, головне – йти до своєї мети», – підсумовує Вікторія.
Читайте також: Температуру в печі перевіряє рукою: як господиня з Хмельниччини береже традиції випікання паски
