Ознаки життя на K2-18b виявилися статистичним шумом

Нещодавнє повідомлення про виявлення біомаркерів на екзопланеті K2-18b ставиться під сумнів новим статистичним аналізом, що піднімає питання про достовірність початкових висновків щодо наявності інопланетного життя.

Конфлікт інтерпретацій наукових даних

Космічний телескоп Джеймса Вебба надав дані, які викликали наукову дискусію. 17 квітня група дослідників на чолі з Нікку Мадхусудханом з Кембриджського університету зробила сенсаційну заяву. Науковці стверджували, що виявили в атмосфері K2-18b диметилсульфід – газ, який на Землі виробляють лише живі організми. Екзопланета K2-18b знаходиться на відстані 124 світлових років від нашої планети та класифікується як супер-Земля.

Проте Джейк Тейлор з Оксфордського університету піддав критичному аналізу опубліковані дані. Використовуючи базовий статистичний тест, він перевірив відповідність даних різним математичним моделям. Тейлор пояснює принцип аналізу: “Це свідчить про те, що дані ще не мають достатньої точності для виявлення спектральної особливості [що вказує на конкретну молекулу]”. Його висновки суттєво підривають початкові твердження про наявність біомаркерів.

Методологічні розбіжності у астрономічних дослідженнях

Для виявлення молекул в атмосферах екзопланет астрономи аналізують спектр пропускання. Цей спектр отримують спостерігаючи світло, що пройшло крізь атмосферу планети. Вчені порівнюють отримані дані з відомими спектральними характеристиками різних молекул. Більшість таких характеристик мають вигляд дзвоноподібних кривих, відомих як “розподіли Гауса”.

Мадхусудхан не погоджується з підходом Тейлора до аналізу. “Сама модель є нефізичною, оскільки я ніколи не бачив фізично правдоподібної моделі, яка може призвести до появи гауссових піків і западин у спектрі пропускання в цьому діапазоні довжин хвиль”, – заперечує він. Тейлор натомість стверджує, що спрощені моделі широко використовуються в астрономії для виявлення хімічних речовин в атмосферах екзопланет.

Придатність K2-18b для існування життя

Окрім дискусії про наявність біомаркерів, науковці сперечаються щодо можливості існування рідкої води на K2-18b. Олівер Шорттл з Кембриджського університету вважає атмосферу планети проблематичною. “Ці спектри говорять нам про те, що атмосфера поглинає світло від зірки, і це погана новина з точки зору клімату планети”, – пояснює вчений.

За даними Шорттла, відбивна здатність атмосфери K2-18b занадто висока для утримання рідкого океану. Це також передбачає надзвичайно високі температури надр планети. Мадхусудхан заперечує такі висновки, посилаючись на обмеженість даних лише тією частиною атмосфери, через яку проходить світло до спостерігача.

Шорттл визнає можливість нижчих температур на денній стороні планети. Проте така ситуація створює іншу проблему – неефективне переміщення тепла по планеті. “Вирішуючи цю проблему, ви просто створюєте іншу, тобто затримуєте там все тепло”, – зазначає дослідник.

Очікується публікація первинних даних телескопа Джеймса Вебба 25 квітня. Це надасть науковій спільноті можливість ретельніше перевірити висновки команди Мадхусудхана та сприятиме подальшому розвитку дискусії.